Бока Которська затока (Boka Kotorska) є одним із найвиразніших і вражаючих ландшафтів Середземномор’я. Її ще називають найпівденнішим фіордом Європи. Високі гори схиляються над тонкою береговою лінією, захищаючи її від суворого клімату з півночі. Тому Бока – це оазис середземноморської рослинності: агави, пальми, мімози, олеандру, ківі, граната, лікарських трав. Коли його вершини вкриті снігом, у передгір’ях розквітають троянди.

Бока Которська затока насправді складається з чотирьох невеликих заток. Біля входу в море знаходяться затоки Херцег-Нові і затоки Тіват, які з'єднані між собою протокою Кумбор. Всередені розташовані Рісанська та Которська затоки, які з’єднані з Тіватською затокою вузьким морським утворенням під назвою Веріге. Довжина Боко-Которської затоки по середній лінії становить 30 км, а ширина біля входу 1500 м. Довжена берегової лінії 106 км.

Біля входу в Боко-Которську затоку знаходиться скелястий острів і фортеця Мамула 1850 року. Загалом у Боко-Которській затоці 7 островів, найбільш відомий з яких рокотворний острів з глибокою історією Богородиці на рифі (Gospa od Škrpjela). Міста в затоці з'єднані автомобільним і морським сполученням.

Обрамляє затоку Адріатичне шосе, яке з'єднуючи надзвичайно мальовничі старовинні містечка. Найвужчою частиною затоки є протока Веріге, де курсує пором між Лепетані та Каменарі, завдяки чому шлях вздовж Адріатичного шосе значно скорочується.

Узбережжя затоки усіяне численними дикими кам'яними пляжами та бетонними платформи. Незважаючи на це, тепле море, приємний клімат, середземноморська рослинність, специфічний тваринний світ, археологічні пам'ятки, малі та великі міста надають цим місцям особливої чарівності.